Виставка старої львівської фотографії це проба представлення доробку львівських фотографів, починаючи з середини ХІХ ст.

Давні фотографії досконало передають дух минулого, демонструють образ давнього Львова, який кожен намагається уявити, відвідуючи старе місто. Тільки фотографія, що увічнила певний історичний момент, процес або подію може ілюструвати картини міського життя минулого.

У традиційному розумінні фотографія являє собою результат творчого пориву фотохудожника. З відстані певного часового проміжку вона є документом, який фіксує та допомагає зрозуміти чи пояснити суспільні явища та події. Функція фотографії полягає на постійному повертанні до історії, а саме історія львівської фотографії , більше того – найбільш інтенсивний її період, залишається невідомим. Досі є більше питань, ніж відповідей.

Наші знання базуються, в основному, на фактах, викладених у відомих джерелах: мемуарній літературі та дослідницьких працях С.Шнюр-Пепловського, А. Мацєши, В. Зджарського, А.Соботи, Я.Мєжецької, В. Моссаковської. Звичайно, найбільше уваги приділяється художній фотографії , започаткованій Клубом любителів фотографічного мистецтва (1891 р.). І тільки завдяки працям, виконаним за ініціативи Інституту фотографії Педагогічної академії в Ченстохові та виданим львівським видавництвом "Центр Європи", Львів збагатився знанням професійної та творчої спадщини львівських майстрів, що спирається на архівні джерела. Це - "Давня львівська фотографія 1839-1939" (Львів, 2004 р.), "Словник фотографів Галичини" (Львів, 2007 р.).

У практиці зберігання музейних та бібліотечних збірок фотографії найбільше труднощів виникає з визначенням авторства, ідентифікацією зображень та їх датуванням. Це вимагає не тільки знання історії, але й історії фотографії, її технік і технологічних процесів. Відсутність належних умов та засобів зберігання, як правило, не сприяє вивченню теми. Не менш важливою та складною проблемою є консервація та реставрація старих фотографій, що також вимагає великого досвіду практичної роботи та знання технологічних процесів. Всі ці причини призводять до несправедливої недооцінки великого пласту цінного іконографічного матеріалу та виводу його з обігу дослідницьких праць.

Метою виставки було привернення уваги до матеріалів львівської тематики як документації історичних подій та історії міської культури. Отже було вирішено певною мірою продовжити традицію виставок давньої фотографії 1990-х років ("З бабусиної скрині" і тд.), які проводив Львівський історичний музей, використовуючи свою багату збірку. Виставки мали великий успіх, приваблювали відвідувачів, які охоче купували тиражовані копії експонованих фотографій, закладаючи таким чином власні колекції львівської фотографії.

Для формування експозиції було використано зображення з бази даних Центру міської історії Центрально-Східної Європи "Урбаністичні образи", яка поповнюється з різних джерел: збірок львівських музеїв, бібліотек, архівів, приватних колекцій, інтернету.

Виставка отримала назву "Львів і львів'яни" як найбільш відповідну для такого показу. А присвятили її умовному 150-річчю появи першої львівської фотографії; умовному – тому що насправді ніхто не може назвати точної дати появи у Львові професійних фотографів та виготовлення тиражованих фотографічних зображень. Однак відомо, що принаймні у 1858 р. існувало фотоательє на вул. Поєзуїтській,6 (вул. Гнатюка), з яким пов’язана діяльність двох відомих фотографів – Іполита Холонєвського та Теодора Шайнока. Ця дата власне і стала відправною точкою для підготовки виставки, що розгорнулася одночасно у двох експозиційних приміщеннях, кожне з яких мало свій тематичний акцент.

Дирекція Львівського історичного музею любязно погодилася на співпрацю і надала експозиційне приміщення та дозвіл на використання необхідних фотоматеріалів. Найбільш потужною збіркою фотоматеріалів у Львові, без сумніву, є збірка Львівського історичного музея.

Відразу було вирішено, що ми не будемо експонувати оригінали фотографій, а спробуємо показати ефективність використання сучасних технічних засобів для відтворення та, передусім, збереження давніх світлин. Отже всі фотографії були відскановані та надруковані за допомогою лазерного принтера Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

Перша частина виставки, історична, розташувалася в залі Львівського історичного музею на пл. Ринок, 2, в палаці Бандінеллі. Саме в цьому приміщенні, у книгарні Е.Віняжа та К.Вільда на пл. Ринок, 2, у 1841 р. для огляду мешканців Львова був виставлений один з перших дагеротипів (попередник фотографії) з видом Львова.

Отже, цілком логічно, що тут розгорнулася експозиція, присвячена діяльності найдавніших та найвідоміших львівських фотоательє ХІХ-початку ХХ століть. Із загальної маси інформації було виділено чотирьох відомих, найбільш потужних професійних фотографів кінця ХІХ-поч. ХХ ст., які окрім салонних фото багато фотографували Львів. Це Юзеф Едер, Едвард Тшемеський, Давід Мазур та Францішек Рихновський.

В приміщенні нового конференц залу Центру міської історії Центрально-Східної Європи на вул. Богомольця, 6 розгорнулася друга частина виставки фотографій "Львів і львів'яни, яка представляла світ львівської фотографії, художньої та документальної.

Було відібрано як фотографії професійних тогочасних фотографів, так і аматорські фото різних часів – від І світової війни до радянських часів. Серед числа професійних фотографів представлено роботи Юзефа Едера, Едварда Тшемеського, Давіда Мазура, Францішека Рихновського, Зигмунта Гольдгаммера, Юзефа Геннера, Владислава Божемського, Міхала Бергтрауна, Ное Лісси, Маурісія Фрухтманна, Юзефа Косьчєши Яворського, Марека Мюнца, Володимира Тисса, Адама Ленкевича, Юліана Дороша, Григорія Угриновича.

Серед аматорських фото були фото, виконані архітекторами, мистецтвознавцями, інженерами, художниками, серед їх авторів - Карл Ріхтманн, Едмунд Лібанський, Богдан Януш, Володимир Січинський, Іштван Медьасой, Ян Отко, Ян Зайонц, Тадеуш Мацейко, М. Вонторек, Ігор Котлобулатов – усіх об’єднав Львів.

Експозиція була побудована тематично і демонструвала рідкісні зображення Львова 1860-1990-х років, а також портретні зображення мешканців міста. Об’єднували експозицію 30 панорамних зображень Львова 1861- 1975 років – види міста, виконані з повітряної кулі, літака, з найвищих вершин або споруд.

Виставка складалася з 21 тематичного розділу з довільною кількістю фотографій – від 7 (розділ "Вірменська церква") до 13 (розділ "Споруди громадського призначення").

• Площа Ринок і ратуша – 12 фото;
• Площі – 9 фото;
• Нічні види – 10 фото;
• Пам'ятники – 11 фото;
• Костели – 8 фото;
• Церкви – 10 фото;
• Вірменська церква – 7 фото;
• Синагоги – 8 фото;
• Споруди громадського призначення – 13 фото;
• Війскові споруди – 8 фото;
• Ринки – 10 фото;
• Транспорт – 9 фото;
• Навчальні заклади – 8 фото;
• Розважальні заклади - 9 фото;
• Парки , басейни – 9 фото;
• Виставки – 10 фото;
• Музеї та бібліотеки – 10 фото;
• Промисловість та комунальне господарство - 11 фото;
• Медичні заклади – 8 фото;
• І та ІІ Світова війна - 11 фото;
• Радянський Львів – 8 фото;

Завершуючим штрихом експозиції були колажі з портретних фотографій львів'ян чотирьох історичних періодів: 1860-1890-х років; 1890-1918-х рр.; 1918-1939-х рр.; 1939-1990- х рр.

Звичайно, хотілося би показати творчість усіх львівських фотографів від 1858 р. до сучасності, але це вже інша тема іншої виставки, яка потребує подальшого пошуку.

Проект організації виставки було реалізовано в рамках конкурсу соціально-культурних проектів Львівської міської ради. Втілленням ідеї виставки займалися Ірина Котлобулатова, Сергій Терещенко, Любомир Олійник, Іван Нишпор.